2013-01-14

Білль про права: Кожна країна – це окремий світ...

Центр політологічних досліджень продовжує публікувати есе, надіслані на II щорічний конкурс студентських есе на підтримку демократії в Україні, на тему “Білль про права в США: уроки демократії для України”.
"… і чужому навчайтесь, й свого не цурайтесь…" Т. Г. Шевченко 
Кожна країна – це окремий світ зі своїми законами та правами, які мають певні відмінності, але є обов’язковими до виконання. Я українка і пишаюся своєю Батьківщиною. На мою думку, ми, українці, повинні намагатися покращити своє майбутнє. Ми припускаємося багатьох помилок, але, я думаю, зможемо їх виправити, якщо будемо брати приклад з більш досвідчених країн!

Візьмемо, наприклад, США. У США є Конституція й так звані поправки до неї: Білль про права. Поправки були запропоновані Джеймсом Медісоном 25 вересня 1789 на засіданні Конгресу США першого скликання. Вперше на загальнодержавному рівні одноголосно було визначено правовий статус громадянина США, окреслено сфери федерального контролю за дотриманням громадянських прав і свобод, які також вперше в історії конституційного законодавства були побудовані як заборони та обмеження, накладені в першу чергу на самі законодавчі органи. Умовно текст Білля про права можна розділити на 2 частини: у першій викладено класичні демократичні права і свободи громадян, а в другій – гарантії їх реалізації. Початковий принцип американської конституційної побудови полягає в тому, що саме народ – єдине джерело державності і влади, і саме народ є фундатором Конституції. Тож, Конституція сама не змінюється, а поправки до неї вносяться у Білль.

А як щодо Конституції в Україні? Український народ має багату історію, пов’язану зі створенням правових основ організації та розвитку різних сторін життя суспільства. Особливість цих процесів полягає в тому, що вони здебільшого відбувалися за відсутності національної державності, адже протягом значного періоду своєї історії Україна була частиною інших, часом двох і більше, держав.

Ще за часів Київської Русі було створено документ, який вважався першим зводом законів. Йдеться про «Руську Правду» – видатну пам’ятку нашого права. Пізніше найвагомішим систематизованим правовим актом став Литовський статут, котрий діяв на території Литовсько-Руської держави та на українських землях, що входили до складу Польщі. Цей документ покінчив з різноманіттям місцевих прав і став єдиною правовою основою функціонування держави. З часом, закріплюючи принципи функціонування державних органів, Конституція Пилипа Орлика виходила з необхідності поділу влад на законодавчу, виконавчу та судову. Після встановлення радянської влади й аж до розпаду СРСР в Українській PCP діяли чотири конституції, які були прийняті, відповідно, в 1919, 1929, 1937 та 1978 p. Усі вони схожі за змістом, містять багато положень не юридичного, а ідеологічного характеру. Після розвалу СРСР у 1991 році і набуття Україною незалежності виникла необхідність розробки та прийняття конституції.

І лише 28 червня 1996 р. було прийнято Конституцію суверенної й незалежної України.

Шлях до незалежності та Конституції нашої держави не простий, але що ж ми бачимо на сьогодні, коли б, здавалося, всі негаразди позаду? Ми бачимо те, що нашу Конституцію постійно змінюють ті чи інші політичні сили, створюють закони, щоб їх обходити, і які б слугували не громадянам, а їм самим. Якщо ми хочемо побудувати демократію у власній країні, спочатку треба досягти стабільності у нашому законодавчому апараті.

Врешті-решт не варто забувати, що США, як незалежна країна, існує 236 років, а Україна – лише 21 рік. Ми намагаємося рівнятися на досвід таких країн, як США, і, вбираючи лише позитивне в ії історії та шляху до демократії, творимо власну історію.

Автор: Савченко Валерія, Криворізька загальноосвітня школа № 68

* * *

Конкурс проводиться Центром політологічних досліджень (м. Донецьк), спільно з порталом “Американські клуби в Україні” та Київським ресурсним центром для випускників (АRС). Генеральний партнер конкурсу: Американський Союз за Громадянські Свободи (м. Гонолулу, Гаваї). Партнери конкурсу: Інститут професійного лобіювання та адвокасі (ІПЛА), та Донецька регіональна асоціація дослідників iсторii зарубiжних краiн та мiжнародних вiдносин i органiзаторiв мiжнародного спiвробiтництва (DAIR). Більш детальна інформація про конкурс тут.