2013-01-15

Білль про права: За 20 років Незалежності України принципи прав людини...

Центр політологічних досліджень продовжує публікувати есе, надіслані на II щорічний конкурс студентських есе на підтримку демократії в Україні, на тему “Білль про права в США: уроки демократії для України”.

За 20 років Незалежності України принципи прав людини, закладені в законодавстві, міжнародних зобов'язаннях та Конституції України, поки що так і залишилися проектами та дороговказами державного й соціального будівництва, але не стали реальними підвалинами громадянського суспільства та механізмами державного управління.

Правам людини в Україні можна зробити декілька головних викликів. Першим з них є несформованість громадянського суспільства та поставторитарні елементи в державному управлінні. З часів радянської України, коли партійні структури десятиліттями виконували накази Москви, а будь-яке нововведення або захист прав населення розцінювався як «буржуазний націоналізм», збереглася бездіяльність органів державного управління та правоохоронних органів. Фактично, проголосивши незалежність, принципи роботи державного апарату влади ніяк не змінились на краще. І більшість населення з цим мириться саме через бідність, яка робить нас зручним об'єктом для маніпулювання з боку власників капіталів. В Іспанії є приказка: "Вдома у бідняка всі кричать і всі праві".
Як і в тоталітарному СРСР, так і зараз люди, які працюють в державних органах влади, є окремою кастою, у яку досить важко потрапити. Сьогодні можна сміливо говорити про роз'єднаність соціально-культурних груп суспільства та відчуження громадян від держави, про відсутність ефективної взаємодії державних органів та правозахисників.

Актуальним вирішення цих проблем є аналіз та використання досвіду зарубіжних країн, які вже досягли успіхів не лише в прийнятті законів, але й у втіленні їх в життя в повній мірі. Цим прикладом може слугувати США, а саме документ, який відомий під назвою «Білль про права», хоча це лише неофіційна назва перших десяти поправок до Конституції США, які закріплюють основні права людини. Поправки були запропоновані Джеймсом Медісон 25 вересня 1789 на засіданні Конгресу США першого скликання і вступили в силу 15 грудня 1791 року. Вперше на загальнодержавному рівні одноманітно було визначено правовий статус громадянина США, окреслено сфери федерального контролю за дотриманням громадянських прав і свобод, які також вперше в історії конституційного законодавства були побудовані як заборони та обмеження, накладені в першу чергу на самі законодавчі органи.

Минуло вже більше двохсот років, а історичне значення документа не втрачається. Одного разу проголосивши, що людина є найвищою цінністю держави, батьки-засновники Америки надовго заклали фундамент майбутнього розвитку демократичної думки світу. Водночас, “Білль про права” став також «моральним компасом» яким керуються різноманітні комісії чи зібрання при виробленні законодавчих актів та документів, які стосуються людської безпеки та демократичних прав.

Проте, головну проблему я бачу в іншому. Вона полягає у тому, що українці просто ще не готові не те що вводити, а й сприймати такі ідеї. На мою думку, це було започатковано ще Й. Сталіним, який, у боротьбі за владу у 20-ті роки 20 століття, організував масовий прийом робітників у комуністичну партію. Рівень освіти, який і так в минулому у більшовиків був невисокий у порівнянні з іншими революційними партіями, різко падає з 32% осіб з закінченою вищою освітою та 22% з незакінченою, до взагалі 1%. Цілком природно, що ці «політики» взагалі не розуміли партійних дискусій, а лише підтримували постійно одну особу – яка назначила їх на посаду. Я більш ніж впевнений, що за це майже сторіччя нічого не змінилося. До речі, це є досить поважним виправданням тому, що пройшло два десятиріччя незалежності, а «українська еліта» - політики будь-якої з двохсот партій незалежної України й досі не знають що робити, більше того, у них немає навіть стійкої ідейної платформи для будівництва нової країни Європи. Звичайно, принципи та уроки демократії США є досить важливими на сьогодні для України, проте без базового уявлення про політичний курс України, її справжні цінності, а не те, про що політики кричать без зупину, наша держава має два шляхи виходу з політичної кризи, яка на моє переконання триває у сторіччя. Перший може здійснити сама нація самоосвітою, переходом на націоналістичні позиції, які зміцнять національну свідомість та забезпечать можливостями побудови демократії, як явища висококультурної нації.

Другим шляхом є поступове, ще раз наголошую, поступове втілення напрацювань українських та зарубіжних науковців у сфері законотворчості та забезпеченні фінансову та соціальну підтримку кожному актові держави. Найефективніші перші кроки на шляху побудови демократичної та правової України були розроблені ще десятки років тому. Звичайно, пострадянське мислення більшості політиків не дозволяє вводити ці норми повністю, а звідси і половинчастість законів, начебто «недопрацьованість», а інколи «перепрацьованість» деяких нормативних актів до такої міри, що вони просто не можуть виконуватися відразу після опублікування. Прикладом цього може бути Конституція України. Вона проголосила настільки великий об`єм норм, що й половини з цього виконати держава й сьогодні не в змозі.

Я глибоко переконаний, що державотворчий процес повинен бути поетапний, обґрунтований не одним десятком наукових праць провідних закордонних та українських фахівців. Тільки в цьому випадку, через десяток або другий років ми зможемо як висококультурна нація збагнути свої уроки історії, яким, до речі, дві тисячі років, а лише потім втілювати уроки демократії інших країн.

Автор: Володимир Замковий, Знам’янська загальноосвітня школа № 2

* * *

Конкурс проводиться Центром політологічних досліджень (м. Донецьк), спільно з порталом “Американські клуби в Україні” та Київським ресурсним центром для випускників (АRС). Генеральний партнер конкурсу: Американський Союз за Громадянські Свободи (м. Гонолулу, Гаваї). Партнери конкурсу: Інститут професійного лобіювання та адвокасі (ІПЛА), та Донецька регіональна асоціація дослідників iсторii зарубiжних краiн та мiжнародних вiдносин i органiзаторiв мiжнародного спiвробiтництва (DAIR). Більш детальна інформація про конкурс тут.