2012-03-12

Не слід боятися, що ви зробите щось не так - або молот-Гавел

Інститут Євро-Атлантичного співробітництва разом із Центром політологічних досліджень та Клубом Молодих дипломатів України продовжують публікувати кращі есе студентів на тему “Свобода, демократія та європейський вибір. Уроки Вацлава Гавела для України”.  

Жваві дискусії ведуться сьогодні на предмет демократичності сучасних держав. Розмов та ідей науковців із кожним роком більшає. Уявляєте, яким прекрасним стало б суспільство, якби усі найкращі ідеї реалізувалися. Та, на жаль, цього не стається. Перешкод називають багато: спосіб мислення населення, корумпованість влади, нерозвинене громадянське суспільство, і тому подібне. На жаль, більшість вважає їх непереборними. На щастя, історії відомі особистості, що ціною власного життя та комфорту руйнували стереотипи.

Феномен Вацлава Гавела - у його непереборному прагненні змін, а не підкорення існуючому режимові. Чому? – Бо він патріот, тобто громадянин, що працює на благо своєї держави, адже «patria» з латині – батьківщина. Задля чого? – Задля вільного життя нащадків та демократизації суспільства.
На мою думку, серед численних факторів, що вплинули на формування такої яскравої особистості як Вацлав Гавел, найважливішу роль слід відвести середовищу, у якому зростав майбутній письменник та президент. Мати, донька редактора «Народної газети», батько, будівельник, дядько, що приклав значних зусиль у розвитку Чеського кінематографу, навчають поваги до людини, формують демократично налаштовану особистість.

Гавел став більш відомим за часи свого президентства, проте не варто забувати, що спершу він стає відомим як драматург. І вже згодом його постать набуває політичного масштабу.

«Не варто скаржитись на погані умови життя чи на владу. Який сенс у фразах, не підкріплених вчинками? Чому думаєте, що це за вас зроблять нащадки? Виховуйте їх на демократичних цінностях вже сьогодні. Не слід боятися, що ви зробите щось не так. Можливо, більший сором буде у вас, коли усвідомите, що не ворухнули й пальцем. Хіба це вихід: прагнути позитивних змін у суспільстві не прагнучи змінитись самому? Як можна жити, будучи частиною корупційної системи і водночас усвідомлювати необхідність її змін?» - прагне сказати Гавел кожному.

Хартія 1977 року, «Празька весна» а згодом «Оксамитова революція» та повалення комуністичного режиму, учасниками яких був Вацлав Гавел сміливо можемо назвати переломними у історії чеського народу. «Суспільство повинно базуватись на довірі. Досягати спільної мети спільним досвідом та зусилями», - твердив Гавел. Безстрашно сіючи у «приспаній» режимом свідомості народу зерна демократизму, громадянського суспільства, руху за права людини, він стійко переносить численні ув’язнення, переслідування, заборону творів, бо знає: підкоритися - означає зрадити самому собі, звести усі попередні зусилля нанівець. Так, недемократична влада завжди прагне «закрити рота» усім, хто підриває її авторитет, ставить під сумнів її легітимність, проте не у випадку з Гавелом. Він не з тих людей, що злякавшись труднощів обирають легший шлях.

До речі, з англійської “gavel” – молоток, що, як не крути, звучить досить символічно і цілком відповідає як діям, так і вдачі Вацлава Гавела.
Гавел - «герой нашого часу». Часу глобальної демократизації, коли декларації, втілені у життя мають непересічне значення. Чехія може бути горда, за такого лідера, прагнення якого змінити ситуацію в країні переважало власні амбіції. 
Автор: Тиховська Оксана