2012-03-26

Уроки боротьби за свободу Вацлава Гавела для України

Вацлав Гавел- чеський письменник, драматург, дисидент, правозахисник і державний діяч, останній президент Чехословаччини (1989-1992) і перший президент Чехії (1993-2003). Один із засновників Громадянського форуму. Член Європейської ради з толерантності і примирення.

У 1955 році він вперше виступив як літературний критик і незабаром стає досить відомим у літературних колах. У цей час з'являються його перші п’єси.

У 1965 році письменник увійшов до складу редакції літературно-художнього журналу "Тварж" (Особа). До цього часу відносяться перші заборони чехословацької цензурою його творів. Визнання за кордоном приходить до нього в цей же період.

Після інтервенції військ країн Варшавського договору в 1968 році Гавел почав активно брати участь у боротьбі за демократію і права людини. Які приходили з кордону гонорари дозволили Гавелу довгий час не працювати заради заробітку. У жовтні 1977 р. за звинуваченням в "замах на інтереси республіки за кордоном" Гавел був засуджений до 14 місяців в'язниці умовно, але вже через пару місяців він був звинувачений у нападі на державного службовця при виконанні останнім службових обов'язків" і заарештований. До березня 1978 р. він перебував у в'язниці, потім справу було припинено.

Гавел був активним учасником "Оксамитової революції" в 1989 році. Він був одним з ініціаторів створення "Громадського форуму", який став головною опозиційною силою в Чехії. Популярність Гавела як політика швидко зростала. 29 грудня 1989 року на спільному засіданні обох палат Федеральних Зборів ЧССР під Владиславском залі празького Граду Гавел був одноголосно обраний президентом - першим некомуністичним президентом за останніх 40 років.

Перший президентський термін Гавела тривав півроку - до перших вільних виборів. Це був верх владних повноважень Гавела: комуністична партія була в занепаді, а нова політична сцена ще не виникла. Деякі його рішення досі викликають неоднозначну оцінку, наприклад, позачергова широка амністія. На початку 1990 року з в'язниць були випущені багато злочинці, відразу ж продовжили свою кримінальну діяльність. Головною свою метою в цей період Гавел не бачив боротьбу з комуністичним режимом, а підготовкою вільних виборів і визначенням основних принципів демократичного суспільства.

Другий термін чехословацького президента почався 5 липня 1990 року обранням вже вільно обраних Федеральними зборами, в якому переважали представники Громадянського форуму і Громадськості проти насильства.

З президентством Гавела часів Чехословаччини пов'язують також перші економічні реформи.

У 1999 році газета Ле Монд опублікувала слова Гавела підтримку вторгнення збройних сил НАТО в Югославії.

Останні місяці життя він провів у своєму заміському будинку в Градечке під Трутновом.

Гавел обрав для боротьби за свободу метод ненасильницької боротьби. Друкуючи сатиричні твори та підтримуючи мирні демонстрації, він зміг добитися перемоги над досить сильним авторитарним режимом, не проливши жодної краплі крові.

Чехія під час його президентства за 10 років повністю ввійшла в «Європейську сім'ю країн» стала членом НАТО та Євросоюзу. А Україна 20 років ще визначається: в який бік їй рухатись.

Олег Кабанов