2012-03-15

Азбука Гавела

Інститут Євро-Атлантичного співробітництва разом із Центром політологічних досліджень та Клубом Молодих дипломатів України продовжують публікувати кращі есе студентів на тему “Свобода, демократія та європейський вибір. Уроки Вацлава Гавела для України”.

В епоху знецінення моральних принципів та втрати духовних орієнтирів абсолютно природнім є пошук чогось світлого та справжнього, що може надихати жити та творити. Це може бути будь-що: музика, поезія, театр, мудрість… А чи може людина бути носієм цінностей та орієнтирів, які допоможуть запалити вогонь небайдужості в очах співвітчизників?

Безумовно, у кожного народу є свій герой, який живе у світлій пам’яті протягом століть та служить взірцем для підростаючого покоління. Патріотичне виховання є невід’ємною складовою морально-етичного виховання, яке має здійснювати держава, якщо вона, звісно, зацікавлена у свідомих та освічених громадянах. Проте, існують особистості, для цінностей та ідеалів яких не існує кордонів. Їхнє слово скрізь, вчинки викликають внутрішнє захоплення, а життя в цілому – почуття гордості та глибокої поваги. Саме до цієї категорії людей належить Вацлав Гавел.


Перед кожною людиною, яка починає займатися великою політикою, знайомі ці дилеми: як конкурувати у край конфліктному середовищі, залишаючись Людиною, як йти до задекларованих цілей, не зраджуючи свої власні цінності, а найголовніше, як не спокуситися на те, що тобі не належить, чесно виконуючи свою місію. У наш час мало хто вірить, що такий політик взагалі існує, проте Вацлав Гавел довів, що стати Президентом держави та не зрадити самому собі – це реально.


Демократ, мораліст, письменник, драматург, оратор, державний діяч – це все про нього. Вацлав Гавел не мріяв стати Президентом, він був людиною мистецтва і всього себе віддавав справі, але не зміг бути осторонь суспільних процесів у Чехословаччині, які стали початком демократичного шляху. І так, ставши Главою держави, не переслідував політичних опонентів, почав процес демократизації, інтегрував країну у структури ЄС,  зароджував у суспільстві вічні духовні цінності, а найголовніше – просто залишився собою.


Людина пройшла дивовижний життєвий шлях, у якому знайшлось місце і мистецтву, і перебуванню у неволі, революційній діяльності, сімейному життю та найвищій посаді у державі. Моральні принципи Гавела мають стати азбукою для кожного політика, який має намір вибудовувати демократичну державу. «Політика без політики» - це не лише книга Гавела, це його підхід у царині політики, коли вирішення проблем нації, зміцнення державності, безповоротність процесу демократизації і є роботою державного діяча.


Гавела не розуміли вдома, в той час як у світі він був взірцем морального політика та «розуму Європи». Ця людина ніби мудрий педагог, який вчить нас, дітей, щасливо жити в державі. Своїм життям Гавел довів, що одна людина може змінити світ, як би скептично до цього не ставитись, людина може змінити ставлення інших до одних і тих же подій.


Україна, як велика європейська держава, сьогодні трохи заблукала. Всі розуміють, що демократичний шлях – безальтернативний, проте не вистачає тієї волі конкретної особистості, яка могла б спокійно, як Гавел, вести підопічних до щасливої Європи. Очевидно, що уроки Гавела актуальні як ніколи. Що ж нам, українцям, треба засвоїти?


Головне – це довіра. Довіра один до одного, віра в свої сили, лідерів. Світне майбутнє можливе тільки тоді, якщо цього дуже хотіти, вірити в свої сили та діяти там, де ти сильний. Гавел навчив, що діяти ніколи не пізно і ніякі життєві труднощі не мають права зупиняти нас на шляху. Чесність, відвертість, порядність – це ті якості, які мають стати синонімами до слова «політик». На шляху євроінтеграції не варто забувати, що в першу чергу це потрібно нам, а не єврокомісарам, тому самоповага, впевненість у діях мають стати фундаментом зовнішньої політики України.


А звідки беруться Гавели? Можливо, ми не там шукаємо?

Автор: Микола Назаров