2011-07-11

Громадянське суспільство в Україні сформується в Інтернеті

Центр політологічних досліджень продовжує серію позиційних документів, підготовлених стажерами Центру - студентами-міжнародниками Донецького національного університету - під час проходження перекладацької практики. Ці есе підготовлені за результатами ознайомлення з англомовними джерелами за своїми науковими напрямами.

Демократія. Це слово ми чуємо дуже часто, і чесно кажучи воно вже дещо набридло, проте продовжує сприйматися здебільшого позитивно. Воно асоціюється в нас з такими необхідними та бажаними речами як свобода слова, виборність влади, та загалом чесні та справедливі взаємовідносини між владою та суспільством. Україна, як і більшість країн, що отримали незалежність в кінці 80-х – на початку 90-х рр., задекларувала свою прихильність саме демократичному способу розвитку.


Громадянське суспільство – невід’ємний компонент демократичного устрою держави, який здійснює контроль над владою та допомагає їй у вирішенні суспільно-важливих проблем. Лише при наявності ефективного громадянського суспільства людина має найбільші можливості для саморозвитку та реалізації своїх ідей та можливостей.
Не є секретом, що на даний момент українське громадянське суспільство лише формується, причому доволі повільно. Це можна пояснити лише відсутністю бажання та соціальної активності в громадян та суспільних інститутах загалом. Домінує хибна думка, що «особисто я ніяким чином не можу вплинути на владу», що спричинює віддалення її від суспільства та його проблем. В цьому винуваті обидві сторони – влада, тому що не бажає змін в процесі формування рішень та контролі за їх виконанням, а суспільство в загальній пасивності.

В цьому випадку Інтернет є джерелом, що надає небачені раніше можливості. По-перше політикам, для яких сьогодні присутність в Інтернеті є життєво необхідною (за умови чесних виборів та здорової конкуренції за владу):

1) Безкоштовний PR своїй персоні;
2) Контакт, чи по крайній мірі його видимість, з активною частиною громади. Влада має схильність до скритності, що безумовно є негативним для неї самої, бо породжує недовіру з боку суспільства. Інформаційній вакуум, за відсутності контакту, частково або загалом заповнюється неправдивою інформацією;
3) Проведення дискусій та обговореннь суспільно важливих проблем в мережі, що дозволяють політику сформувати свою програму відповідно до побажань та надій своїх виборців.
Громадяни завдяки Інтернету отримують можливість ефективно само організовуватися відповідно своїх інтересів, а суспільні інститути - приваблювати нових учасників. Мережа є інструментом для реалізації багатьох суспільно-важливих ініціатив: збір коштів, проведення опитувань та дискусій, поширення інформації та ін.

Безумовно Інтернет, як середовище для формування громадянського суспільства має свої переваги та недоліки. До останніх належать:

1) Можлива локалізація дискусій та обговорень лише в мережі, без підтримки їх реальними діями в офлайн житті;
2) Популярність в Інтернеті маргінальних та радикальних ідей;
3) Ізоляція тієї частини суспільства, що не має доступу до Інтернету;

Переваги наступні:
1) Масовість та відсутність кордонів, що забезпечують комунікацію між громадянами з різних локальних груп, проте зі спільними інтересами;
2) Анонімність, що надає громадянину можливість на боятися, що держава може застосувати щодо нього репресивні заходи за розповсюдження певної інформації, яку вона намагається приховати чи подати під іншим кутом зору;
3) Загальнодоступність Інтернету, що пояснюється не високою ціною доступу до мережі;
4) Відсутність цензури та контролю над інформацією;

Підсумовуючи все вищезгадане, я хочу зазначити, що можливості Інтернету все-таки не слід переоцінювати. Безумовно світ став більш відкритим та прозорим завдяки мережі, проте справжня демократизація суспільного життя можлива лише за активної діяльності в офлайн. Всі ми бажаємо жити в процвітаючій демократичній державі, яка можлива лише за наявності активного та ефективного громадянського суспільства. І в цьому випадку Інтернет є лише інструментом, хоча й дуже дієвим, для досягнення цієї мети.

* * *
Есе підготовлено за матеріалом: Allison Cavanagh, Sociology in the Age of the Internet. Думки, викладені в позиційному документі, належать його автору, і не представляють позицію Центру політологічних досліджень.

Автор: Антон Тишковський